Бичок Бджілка або Джміль (Brachygobius doriae) Гюнтер, 1868.
Бичок-джміль чи бджілка – яскрава та цікава акваріумна рибка, яка останнім часом не так часто зустрічається в акваріумах любителів. За кумедне забарвлення вітчизняні акваріумісти прозвали його бичок-білайн.
Ареал проживання: прибережна зона південно-східної Азії – малазійський штат Саравак на острові Борнео і є ендеміком для західних частин острова плюс архіпелаг Бунгуран, що знаходиться на захід від узбережжя Борнео, але є частиною острова Ріау, Індонезія.
Записи про Сінгапур, мабуть помилкові.
Середовище проживання:
Мешкає як у прісній, так і солонуватій воді, і, як правило, обмежується низовинами та прибережними зонами, включаючи мангрові болота та гирла річок. Дно таким чином у цих місцях, як правило, складається з суглинку, піску та мулу з органічним матеріалом, що лежить на поверхні, таким як опале листя, коріння мангрових дерев і затоплені корчі.
Деякі популяції мешкають у старих торф’яних болотах з водою кольору чаю, дуже низькою кислотністю, мінімальною провідністю та незначною жорсткістю.
Опис:
Приклад Бичка Бджоли з провінції Саравак. Він має інтенсивніший колір, ніж звичайний жовтий Brachygobius Doriae.
Бичок-джміль має характерну для представників свого роду форму тіла у вигляді витягнутої краплі сплющеної з боків. Голова у порівнянні з тулубом велика. Зрослі черевні плавці є своєрідною присоскою з чиєю допомогою рибка закріплюється на поверхнях. На двох спинних плавцях є передні та задні м’які промені.
При створенні сприятливих умов утримання у рибок дуже яскраве і контрастне забарвлення з золотисто-жовтих і оксамитово-чорних смуг, що чергуються, надає їм подібність з бджолами/джмелями, що і послужило основою для назви. У деяких особин на спинці проглядається розпливчаста темна цятка.
Самочки більші і повніші, перед нерестом у них помітно округляється лінія черевця. Самці витонченіші і відрізняються яскравим забарвленням: їх смуги можуть бути не жовтого, а помаранчевого або червоного кольору.
Бичок Бджілка/Джміль (Brachygobius) – самець і самка.
У природних умовах зростає до 4,2 см, максимальний розмір акваріуму 25 – 35 мм.
Облаштування та параметри акваріума: для пари рибок вистачить і акваріума з базовими розмірами 45*30 см або еквівалент, вважається мінімальним. Об’ємом від 40 літрів, але, враховуючи те, що бичок-бджілка територіальний, щоб уникнути конфліктів, потрібно містити групу з мінімум 6 особин, що знижує рівень агресії, плюс риби стають сміливішими і виявляють більш природну поведінку.
У загальному акваріумі губиться, але у видовому постає у всій красі.
Краще вибрати не дуже глибоку ємність, що має велику площу дна. Обов’язково наявність безлічі укриттів із густо посаджених рослин, щоб слабші рибки не страждали від активності домінуючого самця. Також для цих цілей підійдуть корчі, штучні гроти та глиняні горщики.
До піщаного грунту можна додати кораловий пісок або мармуровий гравій, щоб діяв як буфер, а у воду – морську сіль з розрахунку близько 2 грам на літр. Цей захід не є обов’язковим, хоча й корисним з погляду профілактики захворювань.
Бичок Бджілка/Джміль (Brachygobius doriae) добре уживається з миролюбними рибками родом із тропічних вод, але погано переносить компанію інших донних видів та надто активних та агресивних риб. Найкращим сусідом стане Дермогеніс карликовий/Напіврил бійцевий (Dermogenys pusillus), що теж віддає перевагу солонуватій воді.
Не є ідеальним для загального акваріума і найкраще утримувати у видовому.
Параметри води: перепади температури витримують в межах 18-35°C, але оптимально для вмісту 22 – 28°C, pH 7-8.5, kH 8-20, gH 10-30.
Помірна фільтрація, освітлення розсіяне, підміна п’ятої частини води здійснюється щотижня.
Харчування: віддає перевагу замороженим і живим кормам: трубочнику, невелику дафнію, циклопу, артемії, мотилю. Підбирає корм на дні. Від сухих кормів найчастіше відмовляється.
Годувати бичка-бджілку краще часто, але потроху.
Розмноження: процес розведення Бичка Бджілка/Джміль буде цікавий не тільки новачкам, а й досвідченим акваріумістам.
Цей вид нереститься у невеликих печерках-укриттях у вигляді маленьких квіткових горщиків, керамічних труб, раковин тощо.
Нерест можливий як у окремому нерестовику, і у видовому акваріумі.
Якщо рибки живуть групою, краще дати їм самостійно вибрати собі пару. У переднерестовий період їх потрібно посилено та різноманітно годувати, а стимулюється процес заміною частини води, підвищенням температури на кілька градусів та посиленою аерацією.
Спочатку самець вибирає собі печеру чи інше укриття, старанно відганяючи від нього суперників і водночас намагаючись заманити туди самку.
Якщо його зусилля увінчалися успіхом, вона викидає 100-200 білих ікринок краплеподібної форми діаметром 1 мм, і потім відразу видаляється, тому що ніякого інтересу до свого потомства самка не виявить.